Галітоз може бути постійним або з'являтися час від часу. Будь-яка людина хоча б раз у житті відчувала цей стан, а для чверті дорослого населення неприємний запах з рота – проблема постійна.

Підступництво галітозу полягає в тому, що найчастіше його власник звикає до запаху й сам його не почуває. А «виховані» навколишні й не подумають про те, щоб скривдити людину розповідями про його несвіжий подих. Тим часом, набагато вірніше було б тактовно натякнути про наявну проблему. Так можна й позбутися перешкоди в спілкуванні, а в деяких випадках – уникнути небезпечного захворювання.

Трапляється й прямо протилежна ситуація – людина, інформована про неполадки з подихом, але замість того, щоб спробувати знищити дурний запах, починає ретельно його приховувати. У результаті людина усе більше зосереджується  на своєму «дефекті», про особисте життя й не думає, намагається поменше контактувати з оточуючими. Так і до депресії недалеко. У психіатрії також відомі випадки, коли подібна поведінка виникала через неіснуючий запах, придуманий самим пацієнтом (цей стан одержав назву псевдогалітоз).

Як і при будь-якому захворюванні, при галітозі варто не впадати в крайності, а усвідомити наявність проблеми й почати працювати над її усуненням. Адже всупереч розхожій думці з неприємним запахом з рота цілком можна впоратися.
Де «винюхати» проблему?

Найчастіше причина неприємного запаху перебуває в самій ротовій порожнині. Найпростіший випадок – це недостатньо часто або ретельно вичищені зуби і язик. Залишки їжі розкладаються під впливом бактерій, що постійно живуть між зубами, у краю ясен і язика, і деякі продукти цього розкладання надають подиху небажаний аромат. При такому ж механізму з'являється запах при карієсі й захворюваннях ясен, таких як гінгівіт, пародонтит і пародонтоз. Погано пахнуть утримуючі велику кількість бактерій зубні камені й наліт на зубах. Джерелом запаху можуть також стати недостатньо чисті знімні зубні протези.

Несвіжий подих виникає й при сухості в роті – ксеростомії, викликаної захворюваннями слинних залоз, прийманням деяких ліків і навіть довгим диханням через рот (наприклад, при аденоїдах). При ксеростомії  слина недостатньо обмиває ротову порожнину, що викликає всі ті ж гнильні процеси.
Усе набагато глибше

А що, якщо зуби, ясна й язик здорові й вичищені « до блиску», але запах однаково є? Тоді потрібно згадати, чим ви харчувалися незадовго до його появи. Тому що цибуля, часник і певні сорти сиру при переварюванні виділяють сполуки сірки, які всмоктуються в кров і видаляються з організму через легені – от вам і запах. Ну а то, що паління й алкоголь теж не сприяють приємному запаху з рота – взагалі прописна істина.

Ще одна часта причина галітозу – захворювання дихальних шляхів. Запальні процеси в носі (риніти, синусити), запалені мигдалини (тонзиліт), бронхіти, бронхоектази, а також активна форма туберкульозу, абсцес і злоякісні новоутвори легень супроводжуються руйнуванням тканин. Через це видихуване повітря буде з неприємним запахом гною.

Джерелом запаху може стати й шлунково-кишковий тракт. При гастритах і виразковій хвороби шлунку, а також при захворюваннях підшлункової залози й жовчних протоках порушується переварювання їжі й просування її по ШКТ. А погано переварена їжа, до того ж застояна, аж ніяк не ароматизирує подих. При цьому найчастіше людину турбують ще й обкладений нальотом язик й кислий або гіркий присмак у роті.

Специфічний запах з рота при деяких хронічних захворюваннях може свідчити про розвиток небезпечних ускладнень. Так, характерний гнильний запах при хворобах печінки означає, що печіночні клітини перестали справлятися зі знешкодженням токсичних продуктів з кишечнику. Запах аміаку сигналізує про серйозну ниркову недостатність, а запах ацетону при цукровому діабеті – про загрозу діабетичної коми. До речі, неприємний запах з рота може з'явитися й у шанувальників суворих дієт – через занадто рідке або одноманітного харчування. Отже, із причинами ми більш-менш розібралися, і виникає природне запитання: «Що робити?»
Що робити

Для почала розібратися з гігієною ротової порожнини. Чистити зуби треба двічі в день – після сніданку й перед сном, роблячи пружною зубною щіткою кругові рухи по всіх поверхнях зубів. Разом із зубами слід чистити й язик – для цього можна використовувати м'яку зубну щітку або спеціальну щітку для язика.

Пасту краще вибрати зі вмістом фтору й кальцію (це допоможе зміцнити емаль зубів) і з додаванням антисептичних рослинних екстрактів (вони знизять активність бактерій і поліпшать стан ясен). Після їжі рекомендується прополоскати рот водою й протягом однієї двох хвилин пожувати жувальну гумку без цукру. Якщо їжа застряє між зубами, витягти її допоможе зубна нитка.

Також варто змінити ставлення до стоматологів – ті часи, коли зубний кабінет вважався філією гестапо, давно пройшли: змінилося й устаткування, і ставлення до пацієнта.

Якщо з порожниною рота все в порядку, а неприємний запах все-таки є присутнім, доведеться відвідати лікаря-терапевта. Він проведе діагностику, визначить імовірну причину й призначить лікування. Таким чином, ви позбудетеся не тільки від галітоза, але й від захворювання, яке його викликало.
Зробіть це негайно

Але як бути, якщо візит до лікаря за якимись причинами відкладається, а заглушити неприємний запах потрібно прямо зараз? Варіантів є кілька.

- З'їсти хрустке яблуко або свіжу моркву – вони очистять зуби від нальоту, а рослинна клітковина, що міститься в них, «збере» на себе деякі, пахнучі  речовини в шлунку.

- Щоб перебити запах, викликаний поїданням чогось «не того», можна пожувати петрушку, селеру, кріп, м'яту, тархун, аніс або фенхель.

- Розібратися з бактріями ротової порожнини, допоможуть полоскання настоями або відварами шавлії, календули, ромашки, евкаліпта й інших природних антисептиків. Трохи меншим, але безсумнівним ефектом має свежезаварений міцний чай.

- Якщо галітоз виник через проблеми із травленням, упоратися з ним допоможуть кишкові сорбенти, такі як поліфепан, ентеросгель, активоване вугілля й інші.
- При проблемах з мигдалинами потрібно  два рази в рік знайти час на промивання лакун у лор-лікаря, а також регулярно полоскати горло відварами лікарських рослин або настойкою прополісу.